Як важливо сьогодні згадувати історичне минуле рідних сіл і міст. Це зміцнює наше усвідомлення себе як частини великого цілого під назвою УКРАЇНА.
Учні білоусівської школи (Анухіна Тетяна, Волковська Наталія, Малярчук Анастасія, Мороз Поліна, Кульчицька Каріна та Новіков Микола) провели для мене цікаву екскурсію в урочище Бахмутово та ліс Гайдамацький. Скориставшись привітною погодою, ми вирушили в напрямку села Гути. І, справді, між двома селами ми оглянули місцевість, яка виділяється своєю красою з поміж інших місць цього району. Гора, долина, сосновий ліс, джерело та штучна водойма. Ці природні об'єкти не можуть залишити байдужим.
Не залишилась ця місцевість і осторонь важливих історичних подій. Власне її назва відсилає нас в далеке XVIII століття. За подробицями звернемось до музейного архіву шкільного етнографічного музею історії села. “В урочищі Бахмутово, за переказом, мав зимову стоянку ватажок гайдамаків Сава Чалий.” У цього непересічного військовика досить насичена біографія. Він служив в козацьких формуваннях і за свої здібності обіймав високі звання сотника і полковника. Відомо що на початку він служив у шляхтичів Четвертинських, які володіли значними землями на Поділлі. Мабуть, саме тоді він познайомився з місцевістю Брацлавського воєводства.
В 1734 році Сава Чалий долучився до гайдамацького повстання під проводом Верлана. Він захопив кілька подільських містечок. Саме в цей період гайдамацький ватажок влаштував для свого загону зимову стоянку біля Білоусівки. Вважається, що урочище отримало свою назву від імені особистого коня Сави — Бахмута.
Згадується, що полководець Александр Македонський назвав в честь свого коня Букефала (Буцефала) місто. Ось і урочище Бахмутово нагадує нам про визначних діячів та їх улюбленців.
На закінчення бажаю зазначити, що краса цього місця та його історична спадщина має привернути нас до усвідомлення свого “українського” багатства. Нам як ніколи потрібно “свого не цуратись”.
Коментарі
Дописати коментар